Що таке громадянство ЄС і як отримати паспорт Євросоюзу

Громадянство ЄС — це правова приналежність, яку надає одна з держав-членів об’єднання фізичній особі. Даний статус діє на всій території Євросоюзу та надає право вільного перетину кордонів більшості країн світу. Отримати паспорт можна шляхом натуралізації, після довгострокового перебування в одній з держав ЄС. Разом з тим існують способи пришвидшеного оформлення громадянства через інвестиції або репатріацію. У статті описані усі законні способи набуття статусу Європейського союзу.

Навіщо оформляти громадянство Євросоюзу

Наявність паспорта ЄС надає власнику низку переваг та можливостей, а саме:

• вільне пересування територією Європейського союзу;
• право на консульський захист поза межами ЄС;
• доступ до ринку праці, бізнес-сфери, держпослуг, медичного обслуговування, освіти в будь-якій країні об’єднання;
• безвізові подорожі до більшості країн світу;
• можливість передавати громадянський статус у спадок.

Громадянство Євросоюзу відкриває безліч можливостей. Це не просто документ, а ключ до стабільного майбутнього для Вас та Вашої родини. Якщо Ви хочете дізнатися, як швидко отримати паспорт ЄС та скористатися всіма перевагами статусу, запишіться на безкоштовну консультацію з нашими міграційними експертами.

Способи як отримати паспорт ЄС

Іноземці можуть набути громадянства в Європі шляхом стандартної або спрощеної натуралізації. Прискорена процедура надає можливість оформлення статусу через інвестиції, шлюб або інші спеціальні міграційні програми. Ряд країн надає статус у рамках репатріації, тобто через етнічні зв’язки з народом.

Репатріація

Програма передбачає відновлення втраченого статусу на підставі:

• певного територіального походження;
• етнічних зав’язків із народом конкретної країни.

Репатріація вважається спрощеним способом оформлення громадянства, без необхідності переїзду й проживання в країні. Від кандидатів також не вимагається доскональне володіння офіційною мовою і сплати держмита. У порівняні з натуралізацією, отримати цивільний статус за репатріацією можна в термін від року. Процедура набуття громадянства наступна:

1. Перевірка родоводу та вибір програми.
2. Збір досьє.
3. Подання заявки на громадянство у посольство/консульство конкретної держави.
4. Проходження співбесіди.
5. Отримання паспорта.

Основна вимога до кандидатів на отримання паспорта за спрощеною процедурою — наявність документальних доказів етнічної приналежності до народу конкретної країни.

Підтвердженням коріння можуть стати архівні документи, а саме:

• акти громадянського стану — свідоцтва про шлюб/народження/смерть родичів;
• особисті справи предків;
• військові квитки;
• дипломи та атестати про здобуття освіти та інші.

Для підготовки документів репатріантам часто необхідно звертатися до державних архівів. Варто знати, що дані установи неохоче виконують запити приватних осіб. Співпраця з міжнародними юристами компанії Gromadyanstvo значно пришвидшить процес збору документів. Основне досьє складається з:

• 2 фото розміром 3,5х4,5 см;
• заяви;
• закордонного та внутрішнього паспорта;
• довідки про несудимість;
• дозволу на в’їзд (для низки країн).

Підготувати досьє, а саме перекласти його, легалізувати тощо, також допоможуть профільні юристи компанії Gromadyanstvo.

Натуралізація

Процедура прийняття до громадянства (натуралізація) передбачає виконання іноземцем низки умов. Серед основних вимог — проживання в країні протягом певного часу, виконання зобов’язань щодо сплати податків, відсутність судимостей, а також володіння офіційною мовою держави імміграції. У більшості випадків для набуття статусу потрібно скласти тест на знання основних аспектів історії, правової системи та культури. Для натуралізації необхідно мати конкретну імміграційну підставу:

• працевлаштування;
• шлюб із громадянином;
• підприємницька діяльність;
• возз’єднання із сім’єю;
• набуття захисту;
• участь у спеціальних спортивних, культурних чи наукових.

Щоб довести наявність певної підстави для переїзду, іммігранту необхідно надати відповідні документи. Так, трудовим мігрантам загальне досьє слід доповнити договором із наймачем та дозволом на роботу. Чоловіку або жінці громадянина необхідно пред’явити свідоцтво про шлюб, а при возз’єднанні із сім’єю слід довести спорідненість із законним жителем ЄС. Бізнесмени надають документи про заснування компанії та дозвіл на ведення підприємницької діяльності. Щодо основного досьє, то до нього стандартно входять:

• заява;
• закордонний паспорт;
• свідоцтво про народження;
• довідка про відсутність судимостей;
• наявний дозвіл на проживання;
• фотографії розміром 3,5х4,5 см;
• чек про сплату адміністративного збору.

Залежно від країни, список може доповнюватися іншими документами. Досьє перекладають на офіційну мову конкретної держави.

Необхідний період проживання в країні, терміни ухвалення рішення міграційною службою та інші умови залежать безпосередньо від категорії заявника. Процедура має наступний алгоритм:

1. Відкриття в’їзної візи.
2. Оформлення статусу тимчасового резидента;
3. Отримання права на постійне місце проживання (ПМП);
4. Набуття громадянства після виконання умов осілості (безперервного перебування) у країні.

Зазвичай в ЄС для оформлення ПМП слід прожити на території конкретної країни від п’яти років. Набуття громадянства доступне для постійних резидентів. Необхідний термін перебування в країні в статусі ПМП регламентується національним законодавством і залежить від категорії іммігранта. Найчастіше термін натуралізації в країнах Євросоюзу складає 10 років.

Інвестиції

Набуття громадянства через інвестиції можливе у кількох країнах ЄС. Кожна з програм має свої унікальні вимоги та умови, включно з мінімальними сумами внесків, типами активів, які можна придбати та іншими критеріями. Інвестування можливе в:

• нерухомість;
• акції підприємств;
• інвестиційний фонд;
• облігації ті інше.

Окрім безпосередньо внесків претендент готує певне досьє, до якого стандартно входять:

• підтвердження інвестицій;
• довідка про несудимість;
• докази наявності доходів.

Алгоритм отримання громадянства через інвестиції наступний:

1. Вибір програми.
2. Підписання інвестиційної угоди.
3. Підготовка документів на оформлення резидентства.
4. Клопотання про статус у посольстві або відділенні міграційної служби певної країни.

Часто набуття громадянства Європейського союзу через інвестиції відбувається без попереднього оформлення ПМП. У деяких випадках іноземцю навіть не потрібно оформляти візу, оскільки він може зробити інвестиційний внесок, перебуваючи за кордоном.

Процедура набуття громадянства Євросоюзу

Процес переїзду в іншу країну з метою натуралізації та набуття громадянства Євросоюзу складається з кількох основних етапів. Процедура може змінюватися залежно від імміграційного способу. Основні кроки:

Віза

В’їзний дозвіл в країни ЄС буває декількох видів: транзитний типу А, короткостроковий (туристичний) категорії С і довгостроковий національний — D. Іммігрантам, які планують перебувати в Європі понад 3 місяці, потрібно оформити візу D. Даний в’їзний документ є дійсним тільки на території держави, котра його видала.

Отримати імміграційну візу можуть особи, що планують переїхати в країну для навчання, роботи, підприємництва або ж возз’єднання із сім’єю. Таким чином, до компетентного органу слід подати дані, що підтверджують мету переїзду: довідку про вступ до вишу, дозвіл на працевлаштування або реєстрацію бізнесу, доказ кровної спорідненості з громадянином країни тощо. У загальне досьє входять:

• закордонний паспорт;
• фотографія 35х45 мм;
• підтвердження мети перебування;
• довідка про адресу проживання у країні імміграції;
• докази фінансового забезпечення;
• медична страховка;
• чек про сплату консульського збору.

Залежно від країни список може змінюватися. Алгоритм дій при отриманні візи наступний:

1. Збір досьє.
2. Запис до посольства або консульства конкретної держави.
3. Подача заяви й сплата держмита.
4. Отримання візи (в середньому через місяць після звернення).
5. Виїзд за кордон.

Посвідка на тимчасове проживання

ВНП або посвідка на тимчасове резидентство дає змогу іноземцю перебувати в конкретній державі Євросоюзу понад 3 місяці. Стандартно дозвіл видають на рік із правом продовження. Процедура оформлення вида на проживання складається з таких етапів:

1. Отримання візи.
2. Переїзд за кордон.
3. Відвідування міграційної служби.
4. Реєстрація ВНП.

Документи, необхідні для отримання посвідки на тимчасове проживання, як правило, аналогічні тим, які було подано під час оформлення національної візи D. До досьє входять:

• закордонний паспорт;
• медична страховка;
• фото паспортного формату;
• чек про сплату держмита;
• підтвердження імміграційної підстави.

У країнах ЄС сума адміністративного збору різниться. Термін, на який видають посвідку на проживання, залежить від категорії іммігранта. Приміром, студенти отримують ВНП на рік із правом продовження на весь період навчання в Європі. Працевлаштованим іноземцям видають посвідку згідно з термінами, вказаними в робочому договорі.

У країнах ЄС також діють спеціальні програми для висококваліфікованих фахівців, в рамках яких отримати тимчасове резидентство можна відразу на період від 2 до 4 років. Представники даної категорії претендентів отримають Блакитну карту ЄС, яка дозволяє виїжджати в Європу разом з родиною. Якщо іноземець не втрачає імміграційної підстави, він може продовжувати посвідку необмежену кількість разів.

Посвідка на постійне проживання

Статус ПМП майже прирівнює іноземця до громадянина, за винятком деяких прав. Резиденти не можуть голосувати на виборах або обіймати державні посади. Постійне місце проживання є безстроковим. У деяких країнах необхідно оновлювати безпосередньо посвідчення. Для отримання ПМП заявнику необхідно виконати низку вимог:

• скласти іспит на володіння національною мовою;
• пройти тест на знання історії, культури та основ конституції конкретної держави;
• підтвердити безперервне перебування в країні з посвідкою на тимчасове проживання протягом певної кількості часу.

Процедура оформлення посвідки на постійне проживання аналогічна отриманню тимчасового статусу. Іноземець подає заяву та документи до відділу міграційної служби. Досьє складається з:

• закордонного паспорта;
• посвідки на проживання;
• доказу наявності постійного джерела доходу;
• чеку про сплату державного мита.

Список необхідних документів може змінюватися, в залежності від вимог певної країни. Також міграційна політика може передбачати конкретні вимоги до наявності доходу в кандидатів. Важливо зазначити, що не всі підстави для отримання тимчасового резиденства дають змогу надалі оформити постійне місце проживання. Наприклад, в деяких країнах роки перебування в країні на підставі навчання не враховуються під час розрахунку строку осілості. В такому випадку після отримання диплома колишнім студентам необхідно перереєструвати свою учнівську посвідку на робочу, після чого для них починається строк відліку часу для отримання ПМП.

Паспорт громадянина ЄС

Пройшовши всі етапи легалізації проживання, іноземець має право клопотати про громадянство. Запит для оформлення статусу подається до Міністерства закордонних справ конкретної країни ЄС. Претендент заповнює заявку й пред’являє наступні документи:

• закордонний паспорт;
• фото розміром 3,5х4,5 см;
• довідку про відсутність судимості;
• підтвердження наявності власного або орендованого житла;
• страховий поліс;
• довідку про доходи;
• свідоцтво про народження.

Сума держмита, яку іноземець сплачує за розгляд заявки, залежить від конкретної країни. Після ухвалення позитивного рішення міграційною службою особа отримує свідоцтво про громадянство. На підставі даного документа оформлюється паспорт.

Щоб отримати внутрішній і закордонний паспорти країни ЄС заявник вирушає до муніципалітету, відділення поліції або спеціального органу (в кожній країні по-різному) і надає їм свідоцтво про громадянство та інші документи, згідно з чинним законодавством. При відвідуванні уповноваженого органу претендента фотографують і знімають у нього відбитки пальців. Дана інформація буде надалі міститися в паспорті заявника.

В середньому період натуралізації в країнах ЄС займає 10 років. Разом з тим отримати європейський паспорт в термін від 12 місяців можна за програмою репатріації. Подробиці — на консультації у спеціалістів міжнародного права.

Країни ЄС із популярними імміграційними програмами

Правила оформлення паспорта Євросоюзу відрізняються залежно від конкретної держави-члена об’єднання. Уряд низки країн розробив спеціальні міграційні програми, які користуються найбільшою популярністю серед іноземців, зокрема українців.

Болгарія

У Болгарії існує кілька програм отримання громадянства: натуралізація, інвестиції, репатріація. Згідно з процедурою прийому, оформити болгарський паспорт можна через 10 років постійного перебування в країні. Інвестиційна програма дає змогу стати громадянином в термін від 6 років. Найпростіший спосіб набути статусу у Болгарії — це репатріація.

Процедура оформлення болгарського паспорта за спрощеною програмою доступна нащадкам болгар до третього покоління. Весь процес репатріації займає приблизно 12 місяців. Для участі в програмі іноземцю необхідно підтвердити свою спорідненість із громадянами країни, надавши відповідні документи. Процедура репатріації не передбачає сплати державного мита.

Румунія

Процедура натуралізації в Румунії становить 8 років, 5 із яких потрібно знаходитись у країні із посвідкою на тимчасове проживання і 3 — у статусі постійного резидента. Однак українці мають можливість отримати румунський паспорт у термін від року за репатріацією. Для набуття громадянства варто підтвердити спорідненість до третього коліна з особами, що народилися або проживали на території Румунії в період із 1918 до 1940 року. Для участі у програмі необхідно зібрати документи, що підтверджують родинні зв’язки й подати заяву на присвоєння статусу до Міністерства юстиції Румунії або до консульства на території країни проживання.

Програма репатріації надає низку переваг, включно з можливістю зберегти колишнє громадянство й отримати новий паспорт протягом 12 місяців, без переїзду до Румунії. Також відсутня необхідність складання тесту на знання державної мови. Подача документів на відновлення румунського громадянства здійснюється безкоштовно.

Польща

Щоб оформити громадянство в Польщі, іноземцям необхідно прожити в країні до 10 років, відповідаючи всім імміграційним вимогам. Процедура натуралізації в державі є стандартною для країн ЄС. Проте уряд Польщі представляє можливість для українців отримати громадянство за спрощеною процедурою. Польський паспорт можна оформити на підставі етнічного коріння. Процес набуття громадянства через програму репатріації займає близько року.

Програма репатріації в Польщі складається з декількох етапів. Спочатку іммігранту необхідно оформити карту поляка, що підтверджує польське походження. Даний документ дає право запросили візу репатріанта, дійсну 12 місяців. За даним дозволом іноземець в’їжджає до Польщі, де може отримати Карту сталого побиту (karta stałego pobytu), еквіваленту ПМП. Провівши рік у країні з постійним місцем проживання, іноземець може клопотати про оформлення громадянства, звернувшись до воєводського управління. Процедура не передбачає сплати державного мита.

Португалія

Португалія приваблює українців можливістю набути громадянство за натуралізацією через купівлю нерухомості. Таким чином претендент оформлює не лише резидентство, а й стає власником житла, у якому зможе мешкати надалі. Іноземці мають змогу отримати посвідку на проживання, інвестуючи в майно суму понад 500 000 EUR або від 400 000 EUR у разі придбання об’єкта в регіонах із низькими показниками ВВП і щільності населення. Зниження необхідної суми до 350 000 EUR можливе при купівлі нерухомості, побудованої понад 30 років тому, або якщо об’єкт розташований у міській зоні реабілітації.

Для підтримки статусу необхідно перебувати в Португалії щонайменше 7 днів на рік. Після 5 років проживання в країні з тимчасовою посвідкою іноземець може подати заяву на отримання статусу постійного резидента, а ще через 5 років — запросити громадянство.

Греція

Оформити грецький паспорт іноземці можуть на підставі посвідки на проживання, отриманої в результаті інвестиційного внеску. Йдеться про можливість зареєструвати ПМП, купивши нерухомість від 250 000 EUR. Інвестори також можуть запросити посвідку на проживання на підставі вкладів у депозити, акції або облігації, а також бізнес. Для покупців нерухомості важливою вимогою є володіння даним майном протягом 5 років. Отримати паспорт Греції іноземець може через 10 років проживання в державі на постійній основі, половину терміну — зі статусом ПМП.

Кіпр

Міграційна політика Кіпру передбачає оформлення інвестиційного громадянства через 5 із 7 років постійного перебування в державі. Даний спосіб оформлення паспорта доступний для іноземців, які зробили фінансовий внесок в державні облігації, акції, нерухомість, інфраструктурні проєкти на суму понад 300 000 EUR. Ще одна важлива вимога для інвесторів — стабільний прибуток з-за кордону у розмірі від 50 000 EUR/рік.

Міфи про громадянство Євросоюзу

У деяких претендентів, які ніколи не стикалися з міграційною політикою раніше, складаються помилкові судження про можливості отримання громадянства країн Євросоюзу. Існує кілька поширених міфів, які можуть розвіяти фахівці міжнародного права. У деяких країнах, до прикладу в Аргентині або Чилі, діють програми отримання громадянства через пологи, однак в ЄС цей варіант оформлення паспорта не застосовується.

Поширеним способом легалізації проживання за кордоном для несумлінних претендентів дуже часто стає фіктивний шлюб. Проте уряди європейських країн проводять суворі перевірки іноземців, які вступають в офіційний союз з європейцями. Найпоширенішим способом нелегальної міграції є працевлаштування, коли іноземці незаконно приїжджають до Європи, приміром, за туристичною візою, намагаються знайти роботу і сподіваються в майбутньому отримати резидентство або громадянство конкретної країни.

Кандидати допускають також думку про те, що оформити європейське громадянство можна тільки шляхом натуралізації, на підставі тривалого проживання в конкретній державі. Інші вважають, що при наявності великих фінансових заощаджень можна швидко купити правовий статус у будь-якій країні світу. Насправді ж набуття громадянства не завжди потребує переїзду за кордон, а статус за інвестиції надається далеко не в кожній державі Європі.