Що треба знати про множинне громадянство в Україні

Після років суспільної та політичної дискусії Верховна Рада зробила реальний крок до легалізації множинного громадянства — 18 червня 2025 року було ухвалено законопроєкт № 11469, який закріплює правові механізми для його впровадження. Документ уже пройшов ключове голосування, а Міністерство юстиції та МЗС публічно підтримали ініціативу. Закон дозволяє українцям отримувати громадянство інших держав без автоматичної втрати українського паспорта, тим самим наближаючи законодавство України до стандартів ЄС. Тому саме час з’ясувати, хто зможе скористатися новими нормами та які юридичні й практичні нюанси можуть ускладнити реалізацію положень про множинне громадянство.

Питання множинного громадянства в Україні вже тривалий час залишається в центрі суспільної, політичної та правової дискусії. Воно регулярно порушується в стінах парламенту, стає предметом резонансних заяв представників влади та експертного середовища. Історично українське законодавство базувалося на принципі єдиного громадянства, закріпленого у статті 4 Конституції України, що довгий час унеможливлювало легальне володіння паспортами інших країн без втрати громадянства України.

Однак сучасні глобалізаційні процеси, активна трудова, освітня й політична міграції мільйонів українців, а також зростання інтеграції держави до європейського правового простору створили об’єктивну потребу в переосмисленні цієї норми. У контексті війни, масової релокації громадян до країн ЄС та мобільності українців постає запит на модернізацію правових інструментів, що регулюють питання громадянства.

На цьому тлі дискусія про дозволене множинне громадянство поступово переходить із теоретичної площини до конкретних законодавчих ініціатив, які мають на меті забезпечити баланс між національною безпекою, правами громадян і міжнародними зобов’язаннями України.

Хронологія розвитку законодавчого підходу до множинного громадянства в Україні

Нормативна база України досі не передбачає чіткого механізму визнання або регулювання ситуацій, пов’язаних із набуттям українцями іншого громадянства. Це створює правовий вакуум: фактично особа може мати кілька громадянств, проте з боку держави відсутнє офіційне визнання такого статусу.

Водночас не встановлено адміністративної відповідальності за неподання інформації про інше громадянство, що призводить до неоднозначного тлумачення законодавства й ускладнює правозастосування. Як наслідок, значна частина громадян перебуває в ситуації юридичної невизначеності щодо власного статусу, обсягу прав і обов’язків, особливо у сфері державної служби та участі у виборчому процесі.

Упродовж 2008–2009 років у Верховній Раді України порушувалося питання врегулювання множинного громадянства. Зокрема, народні депутати реєстрували законопроєкти № 2752 та № 3102, які передбачали уточнення положень чинного законодавства, в тому числі запровадження відповідальності за приховування факту набуття іноземного громадянства або зобов’язання повідомляти про це державні органи.

Проте жоден із цих документів не отримав достатньої політичної підтримки для повноцінного впровадження нових норм. Ініціативи залишалися переважно в межах парламентських комітетів або були відхилені через зауваження щодо потенційних ризиків для національної безпеки.

Після Революції Гідності 2014 року дискусія навколо множинного громадянства набула нового значення як компонент євроінтеграційного курсу та забезпечення прав громадян України за кордоном. У березні 2017 року було зареєстровано президентський законопроєкт № 6175, що передбачав автоматичне припинення українського громадянства в разі добровільного набуття іноземного — зокрема, для захисту від визнання паспортів РФ у Криму й на Донбасі.

Проте документ отримав гостру критику від правозахисників, представників діаспори та експертних кіл, які наголошували на можливих порушеннях прав людини. У квітні 2018 року президент відкликав цю ініціативу, а в травні 2019 року парламент остаточно закрив її розгляд.

Паралельно значну увагу привернули міжнародні звернення: у березні 2017 року прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан під час зустрічі з президентом Порошенком у Мальті порушив питання запровадження подвійного громадянства для угорської громади Закарпаття, наголошуючи на можливості укладення відповідної двосторонньої угоди. Однак ця ініціатива не отримала подальшого розвитку й залишилася на рівні дипломатичних заяв.

У січні 2021 року Кабінет Міністрів України вніс до Верховної Ради комплекс законопроєктів, який уперше запропонував офіційний механізм визнання другого громадянства при збереженні українського. Попри позитивну оцінку експертів, документ спричинив гостру критику серед націонал-патріотичних сил та був відкликаний.

У 2022–2024 роках Міністерство закордонних справ, Офіс Президента, а також уповноважені депутати кілька разів публічно підтверджували необхідність системного перегляду підходу до громадянства. Ключову роль у підготовці нового проєкту відіграли профільні комітети Верховної Ради, а також Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, які обґрунтовували потребу законодавчо захистити мільйони українців, що отримали громадянства інших держав у період повномасштабної війни.

18 червня 2025 року Верховна Рада України ухвалила законопроєкт про множинне громадянство, запропонований президентом України як один із ключових напрямів адаптації державного управління до нової міграційної реальності. Документ передбачає правове врегулювання множинного громадянства, введення обов’язку повідомляти про інші паспорти та встановлює обмеження для осіб, які обіймають державні посади або беруть участь у виборах. Законопроєкт отримав підтримку більшості фракцій парламенту та був визнаний таким, що відповідає курсу на інтеграцію до Європейського Союзу.

Коли і як почне діяти закон

Після ухвалення законопроєкту Верховна Рада передає його на підпис президенту України. Згідно з регламентною процедурою, голова держави має 15 днів для підписання закону або накладення на нього права вето. Оскільки ініціатором законопроєкту № 11469 виступив сам президент, закон, ймовірно, буде підписаний без затримок. Після цього документ має бути офіційно оприлюднений в одному з визначених державою джерел — зокрема, у газеті «Голос України» або збірнику «Офіційний вісник України». Закон набирає чинності через 6 місяців після офіційного опублікування.

Таким чином, якщо публікація закону відбудеться в липні або серпні 2025 року, то нова система множинного громадянства запрацює орієнтовно в січні–лютому 2026 р. Цей період використовується для підготовки ключових підзаконних актів, які Кабмін повинен розробити: встановлення переліку країн, громадянство яких може поєднуватись з українським, упровадження порядку подання декларацій про подвійне громадянство, встановлення обмежень для державних службовців і суддів, а також заходів безпеки, зокрема стосовно осіб із громадянством держав-агресорів.

Основні положення закону про множинне громадянство в Україні

Законопроєкт № 11469 закріплює в законодавстві України нову правову рамку для визнання множинного громадянства — як винятку з принципу єдиного громадянства, який продовжує формально зберігатись. Вперше на рівні закону чітко сформульовані обставини, за яких множинне громадянство допускається. До таких випадків належать:

• набуття громадянства України та громадянства іншої держави за народженням, зокрема, якщо один з батьків є громадянином України, а другий — громадянином іншої держави;
• отримання паспорта внаслідок усиновлення, коли зберігається вже наявне іноземне громадянство;
• набуття громадянства іншої держави автоматично після укладення шлюбу з іноземцем, без припинення попереднього громадянства України;
• оформлення паспорта України особами, які вже мають інше громадянство, але не задекларували це — за новим законом обидва статуси можуть бути чинними;
• отримання українського громадянства за спрощеною процедурою особами з країн, що входять до затвердженого переліку держав, з якими Україна дозволяє множинне громадянство;
• набуття іноземного громадянства українцем за спрощеною процедурою, якщо інша держава дозволяє це, без втрати громадянства України.

Іноземці та особи без громадянства можуть бути прийняті до громадянства України після подання заяви та в разі дотримання вимог, визначених законом. Насамперед кандидат повинен письмово підтвердити визнання Конституції та законів України. Також обов’язковою умовою є володіння державною мовою на рівні, встановленому Національною комісією, що перевіряється під час складання відповідного іспиту.

Для набуття громадянства України особа повинна безперервно проживати в країні щонайменше 5 років. Винятки передбачені для тих, хто перебуває у шлюбі з громадянином України, служить у ЗСУ або має статус біженця чи тимчасовий захист — для них діють спрощені строки. Крім того, заявник має документально підтвердити наявність легальних джерел існування, хоча ця вимога не застосовується до біженців.

Особи, які мають визначні заслуги перед Україною, брали участь в обороні країни, проходили службу в збройних формуваннях або сприяли захисту державного суверенітету, можуть бути прийняті до громадянства у спрощеному порядку — за поданням уповноваженого органу або з ініціативи президента України. Діти, які постійно проживають в Україні з одним із батьків або законним представником, також можуть отримати громадянство без дотримання окремих формальних умов.

Закон також прямо визначає випадки, коли особа не може бути прийнята до громадянства, — якщо вона засуджена за тяжкий злочин, вчинила аналогічні дії за межами України, є громадянином держави-агресора (зокрема, Російської Федерації та Республіки Білорусь) або становить загрозу державній безпеці, суверенітету й територіальній цілісності.

Вплив нового закону на статус українців у світі

Завдяки прийняттю законопроєкту № 11469 українці, які проживають за кордоном, можуть зберігати громадянство України без необхідності відмови від нього. Це особливо важливо для діаспори в країнах-партнерах, таких як США, Канада, Велика Британія та держави ЄС. Нові норми знімають ризик юридичних наслідків за факт подвійного громадянства, зокрема під час оформлення документів чи участі у виборах.

Відтепер українці, які мають друге громадянство, але зберігають паспорт України, отримують повноцінний доступ до реалізації своїх прав у державі. Вони можуть легально укладати правочини, відкривати бізнес, подавати податкову звітність, отримувати документи та брати участь у публічному житті, включно з доступом до окремих посад у державному секторі, де це не заборонено законом. Водночас скасовано норму про автоматичну втрату громадянства через добровільне набуття паспорта іншої країни, що раніше було підставою для анулювання українського статусу.

Для українців за кордоном з’являється можливість на законних підставах оформити український паспорт, навіть якщо вони вже отримали інше громадянство. Це стосується як самих емігрантів, так і їхніх дітей, народжених у діаспорі. Такий підхід гарантує збереження виборчих прав, право на безперешкодне повернення в Україну для постійного проживання, а також збереження прав і статусу в іншій державі.

Що зміниться для іноземців, які претендують на українське громадянство

Законопроєкт № 11469 відкриває нові можливості для іноземців, які прагнуть отримати громадянство України. Передусім запроваджується скорочена процедура для осіб українського походження, що дозволяє їм отримати український паспорт за спрощеними умовами. Також вперше врегульовано процедуру набуття громадянства іноземцями, які не мають українського етнічного коріння, для них встановлюється новий порядок оформлення з урахуванням безпекових критеріїв та законодавчих обмежень.

Відтепер іноземцям не обов’язково відмовлятися від свого паспорта, щоб отримати українське громадянство. Якщо людина має громадянство безпечної країни, вона зможе залишити його і водночас стати громадянином України, що важливо для тих, хто не може або не хоче втрачати зв’язок зі своєю батьківщиною. Але якщо йдеться про громадянство держави-агресора, Україна буде вимагати обов’язкову відмову від такого паспорта.

Спрощені процедури оформлення українського громадянства діють також на людей, які служать у Збройних Силах України за контрактом, а також на осіб, що зазнали політичного переслідування у своїх країнах. Для них держава створює спеціальні умови: заяву розглядатимуть швидше, а вимоги до документів будуть мінімальними.

Важливі нюанси та застереження

Попри те, що ухвалення законопроєкту № 11469 стало важливим етапом у формалізації множинного громадянства в Україні, низка експертів і представників політичних кіл звертає увагу на потенційні ризики та суперечливі аспекти нововведень.

Політолог Андрій Золотарьов зазначив, що хоча закон забезпечує юридичну стабільність для мільйонів українців за кордоном, він не вирішує корінної проблеми демографічного спаду — ті, хто вже перебуває за межами держави, навряд чи повернуться просто через можливість зберегти громадянство.

Народна депутатка Ірина Геращенко висловила занепокоєння з приводу того, що в законопроєкті № 11469 немає прямої заборони на спрощене набуття паспорта України для громадян Російської Федерації. Вона також звернула увагу, що перелік країн, громадяни яких зможуть скористатися спрощеною процедурою, визначатиме Кабінет Міністрів. На її думку, це створює потенційні ризики, адже закон не гарантує автоматичного виключення держави-агресора з такого переліку.

Дійсно, законопроєкт не містить ані конкретного переліку дружніх держав, ані прозорих умов його формування. Таким чином право на громадянство — одне з базових прав людини — стає залежним від політичної доцільності та може змінюватися без зміни закону.

Окремий виклик становить норма про позбавлення громадянства України у разі «добровільного» набуття паспорта держави-агресора. У контексті тимчасово окупованих територій ця вимога є надто спрощеною, оскільки отримання російського паспорта часто є умовою виживання — доступом до медицини, базових соціальних послуг чи працевлаштування. У разі буквального застосування ця норма може спричинити масову втрату громадянства серед мешканців окупованих регіонів, що, своєю чергою, створить нову категорію осіб без громадянства (апатридів) і стане інструментом ворожої пропаганди.

Також відкритими залишаються питання національної безпеки, зокрема щодо обов’язків нових громадян перед Україною. Незрозуміло, як буде врегульовано питання подвійного військового обліку, оподаткування або потенційного конфлікту лояльності в разі геополітичної кризи. Законопроєкт не містить чітких механізмів, які б регламентували дотримання українського законодавства особами з подвійним громадянством у ситуаціях, коли зобов’язання перед іншою державою можуть суперечити інтересам України.

Порядок оформлення громадянства України

Для осіб, які претендують на отримання українського громадянства, передбачено чітку послідовність дій — від підготовки документів до отримання Указу Президента. Нижче наведено основні етапи, яких слід дотримуватись у процесі оформлення:

Важливість консультації з фахівцем під час вирішення міграційних питань

Запровадження множинного громадянства в Україні, як передбачено законопроєктом № 11469, не лише відкриває нові можливості, а й формує складну правову рамку, що потребує точного тлумачення й обережного застосування. Зміни торкаються міжнародних угод, спеціального законодавства про громадянство та процедурних норм, тому самостійна навігація в нових правилах може виявитися хибною або ризикованою.

Консультація з міграційним юристом чи адвокатом важлива не лише для підготовки пакета документів або правильного заповнення заяви. Фахівець допомагає оцінити реальний правовий статус особи, що особливо актуально для українців, які мешкають за кордоном або на окупованих територіях. В умовах нового законодавства саме юрист може дати професійну оцінку й підготувати правову позицію для захисту.

Запишіться на консультацію та отримайте чіткий план дій із урахуванням законодавчих змін.