Громадянство ЄС через предків: репатріація, походження та інші варіанти отримання

В останні роки тема громадянства за походженням стала особливо актуальною для українців. Зростання міграції, переїзд до країн Європи та потреба у врегулюванні свого правового статусу за кордоном спонукають багатьох людей шукати законні підстави для отримання європейського паспорта. Додатковим фактором є можливість зберегти українське громадянство.

Одним із таких шляхів є громадянство за походженням, зокрема, репатріація. Такий варіант доступний людям, які можуть підтвердити, що їхні батьки та інші предки були громадянами певної держави чи проживали на територіях, які раніше входили до її складу. На відміну від стандартної натуралізації, репатріація не вимагає багаторічного проживання в країні до подання заяви, а паспорт можна отримати вже через 12–18 місяців.

Щоб оцінити свої шанси на отримання громадянства за походженням та зрозуміти можливі варіанти імміграції до ЄС, варто звернутися за індивідуальною консультацією до фахівців.

Особливості програм репатріації в ЄС

Програми репатріації діють не в усіх країнах Європейського Союзу, а їхні умови визначаються національним законодавством кожної держави. Попри це, більшість із них побудовані за схожим принципом. Якщо людина може підтвердити своє походження та історичний зв’язок із країною, вона отримує право претендувати на громадянство за спрощеними правилами. Мета таких програм полягає в тому, щоб надати нащадкам колишніх громадян або вихідців із країни можливість підтвердити цей зв’язок із державою та набути громадянство на законних підставах.

На відміну від натуралізації, вимоги репатріаційних програм є набагато м’якшими. Нащадкам громадян ЄС не потрібно проживати в країні протягом 5–10 років до подання заяви, отримувати посвідку на проживання, підтверджувати інтеграцію в суспільство чи демонструвати наявність достатніх коштів для проживання.

Після отримання громадянства людина автоматично набуває статусу громадянина Європейського Союзу та отримує права, передбачені статтею 20 Договору про функціонування ЄС. Серед них — право проживати, працювати, навчатися та вести підприємницьку діяльність на території всіх держав-членів ЄС. До переваг програм репатріації також належать:

• відсутність необхідності проходити багаторічний шлях від статусу резидента до громадянства;
• можливість одразу після набуття громадянства отримати доступ до ринку праці всього ЄС, а не лише однієї країни;
• право передавати громадянство дітям відповідно до законодавства конкретної держави;
• можливість оформити громадянство без переїзду до країни або багаторічного проживання в ній.

Хто має право на громадянство за походженням

Насамперед громадянство ЄС за походженням доступне для дітей громадян відповідної держави, навіть якщо вони народилися за кордоном. У більшості країн ЄС громадянство передається від батьків, тому місце народження не завжди має вирішальне значення. Зазвичай для отримання паспорта достатньо підтвердити громадянство одного з батьків на момент народження дитини та виконати формальні вимоги щодо реєстрації. Завдяки цьому право на паспорт можуть мати люди, які ніколи не проживали в країні свого походження.

Саме можливість набути громадянство через бабусь / дідусів найчастіше мають на увазі, коли говорять про репатріацію. На відміну від дітей громадян, онуки зазвичай не отримують паспорт автоматично, тому умови залежать від законодавства конкретної країни. Наприклад, у Румунії право на громадянство можуть мати нащадки колишніх громадян до третього ступеня споріднення, тобто діти, онуки та правнуки. У Болгарії спрощена процедура доступна людям болгарського походження, якщо вони можуть підтвердити зв’язок із предком-болгарином до третього коліна по висхідній лінії.

У Польщі підхід дещо інший. Якщо громадянство передавалося в родині від покоління до покоління та не було втрачено відповідно до законодавства, онуки й правнуки можуть не набувати його заново. Достатньо підтвердити вже наявний статус через адміністративну процедуру.

У Німеччині право на громадянство за походженням найчастіше стосується сімей, чиї родичі були позбавлені громадянства або постраждали від переслідувань нацистського режиму. Закон дозволяє скористатися цією можливістю не лише дітям таких осіб, а й онукам, правнукам та наступним поколінням за умови підтвердження родинного зв’язку.

Які країни ЄС надають громадянство за походженням

На сьогодні громадянство за походженням передбачене законодавством декількох країн Європейського Союзу. До них належать Румунія, Болгарія, Польща, Німеччина, Угорщина, Ірландія, Латвія та Литва.

Деякі держави навпаки останніми роками звузили такі можливості. Наприклад, у 2025 році Італія суттєво обмежила програму громадянства за походженням. Якщо раніше подати заяву могли нащадки навіть через прадідів та більш віддалених предків, то після реформи громадянство за походженням передається максимум через два покоління. У Португалії вимоги до репатріантів теж стали суворішими. Якщо раніше нащадкам португальських сефардських євреїв було достатньо підтвердити своє походження, то тепер потрібно також законно прожити в країні щонайменше три роки.

Не всі програми громадянства ЄС за походженням підходять українцям. Наприклад, в Іспанії спрощені механізми розраховані насамперед на нащадків іспанських емігрантів та людей, які залишили країну через політичні події минулого століття. Саме тому перед оцінкою своїх перспектив важливо перевіряти не лише наявність родинного коріння, а й конкретні вимоги закону.

Далі поговоримо про країни, де можливість отримати громадянство ЄС за походженням залишається реальною для громадян України.

Румунія

Відповідно до статті 11 Закону № 21/1991 «Про румунське громадянство», право на відновлення громадянства можуть мати колишні громадяни Румунії та їхні нащадки до третього ступеня споріднення, тобто діти, онуки та правнуки. Програма залишається доступною для багатьох українців через історичні зміни кордонів. До 1940 року до складу Румунії входили Північна Буковина, Бессарабія та частина територій, які нині належать Україні й Молдові. Через подальші територіальні зміни багато місцевих мешканців втратили румунське громадянство, а їхні нащадки сьогодні можуть претендувати на його відновлення відповідно до законодавства Румунії.

Для підтвердження коріння потрібно довести, що ви є дитиною, онуком або правнуком колишнього громадянина Румунії. Для цього зазвичай використовують свідоцтва про народження кількох поколінь родини, документи про шлюб та зміну прізвища, а також архівні записи, які підтверджують громадянство предка. На підставі цих документів формується родинний ланцюг, який з’єднує вас із родичем, від якого походить право на репатріацію.

Болгарія

Право на громадянство за спрощеною процедурою передбачене статтею 15 Закону «Про громадянство Республіки Болгарія». Скористатися ним можуть люди, які мають болгарське коріння та здатні документально підтвердити зв’язок із предком-болгарином до третього коліна. На відміну від класичної натуралізації, репатріантам не потрібно спочатку переїжджати до Болгарії, проживати там протягом п’яти років або оформлювати посвідку на проживання. Після отримання болгарського паспорта людина одразу стає громадянином Європейського Союзу з відповідними правами.

Для українців ця програма є актуальною через численну болгарську громаду, яка сформувалася на півдні України ще у XVIII–XIX століттях. У цей період тисячі болгар переселялися на землі сучасної Одеської області, рятуючись від воєн і нестабільності в Османській імперії. Сьогодні в регіоні й досі існують болгарські села, культурні організації та родини, які зберігають свою історію. Саме тому багато громадян України можуть підтвердити болгарське коріння через документи батьків, дідусів, бабусь або прадідів.

Для підтвердження болгарського коріння зазвичай використовують свідоцтва про народження кількох поколінь родини, документи про шлюб, зміну прізвища, архівні довідки, церковні записи та інші документи, де зазначено інформацію про болгарську національність предка. На їхній основі компетентні органи перевіряють ваше походження та право на отримання громадянства за спрощеною процедурою.

Польща

Відповідно до Закону Польщі «Про репатріацію», право на набуття громадянства мають особи польського походження, які до 1 січня 2001 року постійно проживали в державах колишнього СРСР. Закон визначає особою польського походження людину, яка декларує свою належність до польського народу та може підтвердити, що щонайменше один із її батьків, дідусів чи бабусь або двоє прадідів чи прабабусь були поляками за національністю.

Для багатьох громадян України більш актуальним варіантом є оформлення Карти поляка. Цей документ підтверджує належність до польського народу та може бути виданий людям, якщо хоча б один із їхніх батьків, дідусів чи бабусь або двоє прадідів чи прабабусь були поляками за національністю. Інтерес до Карти поляка серед українців значною мірою пов’язаний зі спільною історією двох держав та змінами кордонів у XX столітті. До складу Польщі в різні періоди входили території сучасної Західної України, тому багато родин і сьогодні можуть підтвердити польське коріння через документи своїх предків.

Після отримання Карти поляка ви одразу стаєте постійним резидентом Польщі, а вже через один рік маєте право подавати заяву на оформлення польського громадянства.

Щоб розібратися в усіх нюансах програми та розпочати збір документів на оформлення Карти поляка якомога швидше, зверніться по допомогу до наших міграційних юристів.

Німеччина

У Німеччині громадянство за походженням доступне людям, чиї родичі втратили німецьке громадянство через політичні, расові або релігійні переслідування нацистського режиму в 1933–1945 роках. Право на відновлення громадянства поширюється на самих постраждалих та їхніх нащадків. Після рішення Федерального конституційного суду від 20 травня 2020 року коло заявників було розширене.

Подати заяву можуть, зокрема, діти, народжені в шлюбі до 1 квітня 1953 року від матері-німкені та батька-іноземця, а також діти, народжені поза шлюбом до 1 липня 1993 року від батька-німця та матері-іноземки. Раніше такі люди не могли успадкувати німецьке громадянство через норми законодавства, які по-різному регулювали передачу громадянства через батьків і матерів.

Частина українських родин може претендувати на громадянство саме завдяки подіям, які торкнулися їхніх предків у минулому столітті. До Другої світової війни на території сучасної України проживали великі німецькі громади, а також єврейські родини, які мали громадянство Німеччини або були змушені залишити країну через нацистські переслідування.

Для підтвердження права на участь у програмі треба надати документи, які доводять родинний зв’язок із предком, пов’язаним із Німеччиною. Це можуть бути свідоцтва про народження та шлюб кількох поколінь, архівні довідки, документи про громадянство, еміграцію або факти переслідування. Звернення за громадянством у таких випадках розглядається як відновлення історично порушених прав родини. Саме тому репатріантам не потрібно проходити стандартну процедуру натуралізації, багато років проживати в Німеччині або виконувати вимоги, які діють для інших іноземців.

Угорщина

Для отримання громадянства Угорщини за спрощеною процедурою потрібно підтвердити, що хтось із ваших предків був громадянином Угорщини, а також володіти угорською мовою на рівні, достатньому для проходження співбесіди в консульстві.

Для громадян України ця програма насамперед пов’язана з історією Закарпаття, яке до 1918 року входило до складу Королівства Угорщина. Після зміни кордонів багато етнічних угорців та їхніх нащадків залишилися проживати на території сучасної України. Саме тому частина українських родин і сьогодні може підтвердити угорське коріння через сімейні документи та архівні записи.

Однією з головних переваг програми є те, що кандидатам не потрібно попередньо переїжджати до Угорщини та проживати там для накопичення строку осілості. Документи на репатріацію можна подати через консульську установу за кордоном. Угорщина також визнає множинне громадянство, тому відмовлятися від наявного паспорта зазвичай не потрібно.

Для підтвердження родинного зв’язку з угорським предком можуть знадобитися архівні довідки, метричні книги, свідоцтва про народження та шлюб, документи про військову службу, а також інші офіційні записи, що містять відомості про національність або громадянство.

Литва

Право на відновлення громадянства Литви можуть мати особи, чиї батьки, дідусі, бабусі, прадіди або інші предки були громадянами Литовської Республіки до 15 червня 1940 року — дати початку радянської окупації країни. На відміну від звичайної натуралізації, у таких випадках не потрібно попередньо проживати в країні, складати іспити з інтеграції або відмовлятися від вашого паспорта.

Для громадян України можливість репатріації до Литви пов’язана з подіями XX століття. До Другої світової війни значна частина литовських громад проживала не лише на території сучасної країни, а й в інших регіонах Східної Європи. Крім того, багато родин залишили Литву під час воєн, окупацій і політичних переслідувань. Саме тому деякі українські сім’ї сьогодні можуть виявити серед своїх предків колишніх громадян Литви та скористатися правом на відновлення громадянства.

Для підтвердження права на громадянство зазвичай використовують документи, які доводять, що ваш предок був громадянином Литви до 15 червня 1940 року, та що ви є його нащадком. Для цього можуть знадобитися свідоцтва про народження та шлюб кількох поколінь родини, архівні довідки, записи з метричних книг, паспорти, військові документи, матеріали про еміграцію та інші історичні документи, які дозволяють відтворити родинний ланцюг.

Процес подання та оформлення громадянства ЄС за походженням на прикладі Румунії

Хоча умови програм у різних країнах відрізняються, загальна логіка залишається схожою. Спочатку потрібно підтвердити своє коріння, після чого пройти офіційну процедуру розгляду заяви. На прикладі Румунії розглянемо основні етапи репатріації:

Ризики громадянства ЄС за походженням

Громадянство за походженням нічим не відрізняється від статусу, оформленого шляхом натуралізації. Після його набуття ви отримуєте право жити, працювати та навчатися в ЄС, оформлювати національні документи, а в майбутньому передати статус своїм дітям. Подвійне громадянство ЄС саме по собі не створює обов’язку переїжджати до іншої країни або відмовлятися від звичного способу життя, проте про деякі нюанси варто знати заздалегідь.

Питання подвійного оподаткування часто викликає занепокоєння, але сам факт отримання другого громадянства не означає, що вам доведеться сплачувати податки одразу у двох країнах. Найчастіше людина вважається податковим резидентом країни, якщо проживає на її території понад 183 дні протягом року. Україна має угоди про уникнення подвійного оподаткування з більшістю країн ЄС, включаючи Румунію, Болгарію, Польщу, Німеччину, Угорщину та Литву. Але якщо ви плануєте переїзд, відкриття бізнесу або отримання доходів у кількох країнах, податкові правила краще уточнити заздалегідь.

Окрему увагу варто приділити питанням військового обліку. Отримання паспорта іншої країни не припиняє громадянства України автоматично, тому передбачені законом обов’язки можуть зберігатися й надалі. Зокрема, чоловікам призовного віку, які проживають за кордоном, варто стежити за актуальністю своїх військово-облікових даних та враховувати чинні правила консульського обслуговування. Для більшості програм громадянства за походженням, які ми розглянули вище, питання обов’язкової військової служби зазвичай не стає практичною проблемою для нових громадян, які проживають за межами цих країн. Проте правила можуть змінюватися, тому перед поданням документів варто перевірити актуальні вимоги конкретної держави.

Не варто забувати й про особливості українського законодавства. Наявність другого паспорта сама по собі не змінює ваш правовий статус в Україні. Тому під час оформлення документів, вирішення майнових питань, спадкування чи взаємодії з державними органами діятиме українське законодавство. Якщо після отримання паспорта ЄС ви плануєте підтримувати тісний зв’язок з Україною, корисно заздалегідь розібратися з такими нюансами.

Важливий момент стосується вибору посередників. Програми громадянства за походженням завжди ґрунтуються на реальних довідках і підтвердженні родинного зв’язку. Якщо вам обіцяють гарантований результат без перевірки документів, пропонують придбати архівні довідки або називають нереалістично короткі строки, до таких пропозицій варто ставитися обережно.

Наші спеціалісти працюють виключно з офіційними документами та завжди чесно пояснюють можливі результати ще до початку процедури.